Експертом фонду «Safe Ukraine 2030» проведено дослідження питань партнерства державного і недержавного секторів під час оборонних закупівель в Україні та оприлюднено його результати.
У роботі охарактеризовано підходи та нормативне визначення державно-приватного партнерства в Україні. Наголошено на невідповідності положень чинного законодавства сучасній практиці партнерства у сфері національної безпеки і оборони. Акцентовано увагу на сучасних потребах нашої держави в мобілізації ресурсів державного і приватного секторів задля відсічі ворогу, створенню безпечних умов життя в нашій країні і важливу роль в цьому оборонних закупівель. Досліджено стан правового регулювання оборонних закупівель в сучасних умовах та практику їх здійснення. До позитивних зрушень у цій сфері віднесено досвід їх здійснення через систему «Prozorro», використання в оборонних закупівлях електронного каталогу товарів, прагнення привести нормативне регулювання у відповідність до стандартів НАТО та ЄС, гнучкість нормативного регулювання, створення електронного порталу для постачальників «Партнер МОУ».
До проблем у цій сфері віднесено запровадження механізмів демократичного і цивільного контролю за цією діяльністю, профілактика корупції у цій сфері, недостатня прозорість оборонних закупівель, яка ґрунтується на радянських підходах, монополія Укроборонпрому у виробництві зброї, не створення належних умов для «заходу» приватних інвесторів у відповідне виробництво зброї, нормативна зарегульованість.
Зроблено висновок, що оборонні закупівлі є важливим напрямом діяльності нашої держави у сферах економіки та забезпечення національної безпеки, особливо в умовах протидії агресії рф. Зміст партнерства державного і недержавного секторів під час оборонних закупівель полягає у здійсненні, відповідно до вимог чинного законодавства, діяльності з постачання для сил безпеки і оборони необхідних товарів та послуг, задля забезпечення безпеки України і безпечного існування в ній, розвитку її економіки, економного використання бюджетних коштів, отримання приватним сектором прибутку від такої діяльності тощо. Процедури оборонних закупівель слід розглядати як приклад партнерства державного і недержавного секторів у сфері національної безпеки, що потребує свого закріплення, у тому числі шляхом усунення дуалізму правового регулювання.
Наголошено, що вдосконалення законодавства у цій сфері повинно: розглядатися, як напрям підвищення ефективності такого партнерства; потребує подальшої розробки (зменшення кількості нормативних актів і вимог) та стандартизації відповідно до вимог ЄС у сфері публічних закупівель, створення рівних умов для конкуренції, однозначних і прозорих процедур тощо (https://doi.org/10.5281/zenodo.13788612).
Comments