Когнітивна війна стає ключовим виміром сучасних конфліктів: експерти обговорили нові підходи до посилення стійкості України

30 червня у Києві відбулася експертна панельна дискусія «Когнітивна війна - новий домен сучасних світових конфліктів», організована Фондом SAFE UKRAINE 2030 спільно з Національним інститутом стратегічних досліджень. Захід об'єднав представників органів державної влади, сектору безпеки й оборони, наукової спільноти, громадянського суспільства та експертного середовища для обговорення сучасної природи когнітивної війни, розвитку штучного інтелекту, трансформації інформаційних загроз і шляхів формування когнітивної стійкості України.

Відкриваючи дискусію, президентка Фонду SAFE UKRAINE 2030 Олена Сукманова наголосила, що:

"когнітивна війна - це не лише боротьба з дезінформацією чи маніпуляціями. Це боротьба за здатність суспільства мислити критично, зберігати довіру, ухвалювати рішення в умовах невизначеності та не втрачати внутрішню єдність. Саме тому сьогодні нам потрібен перехід від аналізу загроз до практичних рішень: інституційних моделей, технологічних інструментів і нових форматів взаємодії держави, бізнесу, громадянського суспільства та міжнародних партнерів. У межах Стратегічної рамки дій TRUSTA ми розглядаємо когнітивну безпеку як частину демократичної стійкості України - і як один із напрямів, де український досвід може стати важливим внеском у нову архітектуру європейської безпеки".

Когнітивна війна змінює саме розуміння війни

Із вступною доповіддю виступив Олександр Богомолов, директор Національного інституту стратегічних досліджень, доктор філологічних наук, фахівець у сфері когнітивної лінгвістики.

Він зазначив, що поява поняття когнітивної війни не означає виникнення нового виду конфлікту, а свідчить про зміну способу його осмислення.

«Поява когнітивної війни - це не просто додавання ще одного домену до традиційних вимірів війни. Вона змінює саме уявлення про природу війни. Сьогодні її можна розглядати як комунікативний феномен, у якому боротьба ведеться не лише за території, а й за спосіб сприйняття реальності.»

За словами Олександра Богомолова, головною метою сучасних когнітивних операцій є не поширення дезінформації саме по собі, а формування такої картини світу, яка змушує суспільства ухвалювати вигідні противнику політичні та стратегічні рішення.

«Російська стратегія полягає не лише у тому, щоб переконати нас у певних твердженнях. Її мета - змусити нас дивитися на світ очима Москви. Саме зміна перспективи стає ключовою зброєю когнітивної війни.»

Він також підкреслив, що традиційна протидія інформаційним операціям - спростування фейків, блокування інформаційних ресурсів чи санкційні механізми - залишається необхідною, однак уже недостатньою. Україна та її партнери мають навчитися розглядати інформаційні кампанії як складову комплексних військових операцій, що поєднують інформаційний, дипломатичний, військовий та політичний виміри.

Когнітивна стійкість - це здатність суспільства приймати раціональні рішення

Під час панельної дискусії Рена Марутян, директорка Інституту національної стійкості та безпеки, докторка наук з державного управління, професорка кафедри глобальної та національної безпеки Навчально-наукового інституту управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка, акцентувала увагу на тому, що когнітивна стійкість виходить далеко за межі медіаграмотності.

«Когнітивна стійкість - це здатність приймати раціональні рішення в умовах невизначеності, довіряти один одному та державі, протидіяти страху й паніці та зберігати критичне мислення навіть під час тривалих криз.»

Вона наголосила, що сучасні міжнародні підходи розглядають стійкість як поєднання трьох компонентів - здатності чинити опір, адаптуватися та швидко відновлюватися після кризових впливів.

Окремо Рена Марутян звернула увагу на проблему інституційної довіри.

«Українське суспільство демонструє високий рівень горизонтальної взаємодії, але водночас має серйозний дефіцит вертикальної довіри до державних інституцій. Саме це стає одним із ключових викликів для формування когнітивної стійкості.»

Війна точиться за інтерпретацію реальності

Андрій Заблодський, радник Голови Держкомтелерадіо України зі стратегічних комунікацій та голова Європейської онтологічної фундації, запропонував ширший погляд на природу сучасної війни.

«Війна ведеться за принципи інтерпретації реальності. Якщо боротьба точиться за те, як люди пояснюють події навколо себе, то весь простір сучасної війни стає когнітивним.»

Водночас він застеріг від спрощених технологічних рішень і надмірних очікувань від держави.

За його словами, формування когнітивної стійкості є тривалим суспільним процесом, який неможливо забезпечити лише адміністративними механізмами чи інформаційними кампаніями.

Штучний інтелект змінює характер когнітивного протистояння

Кирило Демченко, офіцер сектору оборони України, звернув увагу на стрімке поширення систем штучного інтелекту та їхній вплив на прийняття рішень.

За його словами, сучасні генеративні моделі вже сьогодні формують спосіб мислення користувачів, пришвидшують обробку інформації, але водночас створюють нові ризики інформаційної залежності.

«Питання полягає вже не лише у розвитку штучного інтелекту, а й у тому, хто контролює ці технології та чи матиме держава власні суверенні цифрові спроможності для забезпечення своєї безпеки.»

Він наголосив, що когнітивна безпека дедалі більше залежатиме від розвитку власних технологічних платформ, спроможностей обробки даних та цифрового суверенітету держави.

Формування стійкості потребує спільної відповідальності

Експерт зі стратегічних комунікацій Олексій Харченко запропонував розглядати питання когнітивної стійкості через призму відповідальності різних суспільних секторів.

«Питання вже не тільки в тому, що потрібно робити. Питання - хто саме має це робити. Для держави, бізнесу, громадянського суспільства та експертного середовища ці завдання різні, але результат можливий лише за умови прояву їх ініціативи, відповідальності на відповідному для них рівні та координації. Із відповідною роллю держави.»

На його переконання, розвиток когнітивної стійкості має спиратися на демократичні механізми, спільні цінності та ефективну взаємодію між суспільством і державою.

Підсумки дискусії

Учасники заходу дійшли спільного висновку, що когнітивна війна вже стала невід'ємною складовою сучасних міжнародних конфліктів, а Україна завдяки власному досвіду протистояння російській агресії має унікальну можливість стати одним із світових лідерів у формуванні нових підходів до забезпечення когнітивної та інформаційної стійкості.

За результатами дискусії буде продовжено експертну роботу над рекомендаціями щодо розвитку державної політики у сфері когнітивної безпеки, посилення стратегічних комунікацій, розвитку цифрового суверенітету та поглиблення співпраці між державою, науковою спільнотою, бізнесом і громадянським суспільством.